Зі шматочків тканини, старих сорочок, льону, мішковини й клаптів з історією народжуються композиції, які виглядають так, ніби їх дістали з ящика з родинними листами. Текстильні серця, сховані у м’яких конвертах, — це не просто декор, а камерна розповідь про дім, турботу й тиху любов: трохи наївну, трохи вінтажну, дуже справжню. Ґудзики замість печаток, мереживо як слід часу, гілочки та ягоди — як натяк на сезон і настрій. Такі речі не кричать про себе, але змушують зупинитися й роздивитися ближче, бо в кожному конверті — маленьке рукотворне зізнання.
#1
#2
#3
#4
#5
#6
#7
#8
#9
#10
#11
#12
#13
#14
#15
#16
#17
