Справжнє шампанське роблять лише у провінції Шампань, що у Франції. Інші ж напої, які виробляються в інших регіонах та країнах, називаються ігристими винами, хоча технологія їх виготовлення може бути цілком ідентичною методу створення шампанського. У статті ми розповімо про основні особливості виготовлення справжнього шампанського.
Підготовка сировини
Шампанське роблять лише з трьох певних сортів винограду – білого Шардоне та червоних Піно Нуар та Піно Меньє. Оскільки барвники містяться в шкірці винних ягід, біле шампанське робиться з соку, отриманого тільки з м’якоті. Цікаво, що злегка недозрілий виноград, який має підвищену кислотність і знижений вміст цукру, збирають тільки вручну, відразу ж видаляючи з грон зіпсовані ягоди. Після цього ягоди віджимають – окремо кожен сорт. Це дозволяє отримати відразу три види сусла для виробництва шампанського: кюве або сік першої вичавки (найякісніший), первинне сусло після другої вичавки і вторинне сусло після третьої. Усі різновиди переливаються у металеві чани, де починається процес бродіння виноградного соку. В результаті виходить кисле сухе вино. Якщо йдеться про відомі марки шампанського, сусло бродить у дубових бочках.
Головні етапи – купажування, вторинне бродіння та ремюаж
Для виробництва шампанського майстра купажу змішують кілька десятків вин різних сортів та років витримки. Це дозволяє отримувати напої з унікальним смаковим профілем, завдяки якому навіть не досвідчений гурман відрізнить шампанське Louis Roederer від Moet&Chandon, яке можна придбати в маркеті алкогольних штук Маудау. При цьому найелітніші сорти роблять із вина одного року. Після купажування вино розливають по пляшках і додають цукор та дріжджі для активізації вторинного бродіння. Далі пляшки поміщаються у льох, де зберігаються за певних температурних умов від 2 до 6 років. Коли бродіння завершено, дріжджі випадають в осад. Для їх видалення пляшки, які до цього знаходилися у горизонтальному положенні, опускають шийкою вниз, плавно обертаючи навколо осі. Через кілька днів весь осад накопичується в шийці біля пробки. Для його видалення шийку заморожують, пляшку відкривають і осад виходить назовні, після чого пляшку знову закривають, цього разу закріплюючи пробку мюзле – тонким дротом. Для довідки: спосіб видалення дріжджового осаду або ремюаж придумали ще на початку XIX століття співробітниками відомої компанії Veuve Clicquot – «Вдова Кліко». Цей етап виробництва дозволив змінити колір шампанського з каламутного на прозорий.
Завершальний етап
Коли процес ремюажу завершено, а пробка надійно зафіксована дротом, пляшку ретельно протирають і наклеюють етикетку, де вказується головна інформація про напій – вміст спирту, колір, назва бренду, кількість цукру. Після цього готовий продукт вирушає на реалізацію.
