Напередодні Святвечора, як тільки вставала перша різдвяна зірка, 6 січня до хати заносили святковий сніп – Дідух. При цьому приказували: «Дідух – до хати, біда – з хати».
Згідно із традиціями, дідух — це останній обжинковий сніп. Виготовлявся він всією сім’єю, і на його виготовлення брали цілі колоски жита, вівса, пшениці, льону. Прикрасами слугували сухі квіти, ягоді калини, різнокольорові стрічки, плетені з соломи стрічки…
Солом’яний оберіг — це символ доброго врожаю, миру й злагоди в родині, достатку в домі. Традиція ставити в оселі на покуті дідуха походить ще з дуже давніх часів. У дохристиянських віруваннях він був утіленням бога Коляди, символом пам’яті про предків. Святковий сніп перебував у хаті протягом тижня (подекуди навіть до Водохреща). Сніп впускав до хати святковий настрій, мир, добробут, затишок – вірили наші діди.
#1
#2
#3
#4
#5
#6
#7
#8
#9
#10
#11
#12
#13
#14
#15
#16
#17
#18
#19
#20
#21
#22
#23
#24
#25
#26
#27
#28
#29
#30
#31
#32
#33
Джерело: vdomadobre.info






































