Назва “тенеріфе” запозичена з техніки плетіння мережив. Іноді її ще називають павутинкою або сонячною, так як мотиви, що радіально розходяться променями нагадують сонце.
Історія мережива
Вважають, що цей вид мережива народився в Іспанії в XVI-XVII ст., під назвою “vecellio” (“сонце”). В Європі сонячне мереживо закріпило за собою назву “Тенеріфе-мереживо”, по одному з Канарських островів, де мереживо зародилося. Спочатку ці мережива виконувалися на основі полотна і вважалися видом ажурного плетіння на полотні з висмикуванням ниток по сітці. Пізніше знайшли застосування шаблони з дерева і металу з зазубринками по краю або штирями по колу/периметру шаблону. У цій техніці в Іспанії працювали як чоловіки, так і жінки.
Є думка, що з Іспанії це метод мереживоплетіння до Нового Світу був доставлений конкістадорами, або місіонерами, або іспанськими дамами, які супроводжували своїх чоловіків в поїздках до Нового Світу. Єзуїтська церква вимагала для обробки своїх полотен мереживо більш високого стандарту, ніж те, яке було в побуті. Один із способів цього досягти, було навчити місцеве населення необхідним навичкам плетіння сонячного мережива. Так чи інакше, мереживо-сонце прибуло в Південну Америку і отримало там широке поширення. Там цей вид мережива стали називати бразильським або болівійським, інакше “Sols” (“sol” ісп. – “сонце”). У Парагваї мереживо відомо як “nanduti”, що означає “павутина”.
Особливості техніки
Створювати мотиви в техніці “тенеріфе” можна з ниток будь-якої товщини, підійде будь-яка пряжа, можна використовувати всілякі залишки різних ниток, що зібралися у запасливих рукодільниць. Більш того, в хід йдуть і вузькі стрічки – атласні або капронові. Для в’язання потрібна кругла або квадратна рамка, гачок і так звана “гобеленова” голка.
Тенеріфе-мереживо плетуть на плоских шаблонах з круглими або квадратними отворами, в результаті виходять квіткові мотиви різної форми. На квадратному шаблоні виходять тільки квадратні розетки, а на круглому плетуть мотиви різних форм, в тому числі і квадратні.
Готові мотиви, сплетені на шаблонах різних форм, пов’язують між собою гачком в єдиний виріб. Товщина гачка повинна відповідати товщині робочої нитки.
Сьогодні, крім назви тенеріфе, цей вид мереживоплетіння відомий як плетіння на луме/люме. Плетуть мереживо частіше на пластикових шаблонах зі штирями по колу/периметру.
Різні форми шаблонів, різні способи закріплення середини квітки, варіанти обв’язки і з’єднання елементів між собою дозволяють отримати безліч різноманітних мотивів і складених з них композицій.
Майстер-клас з плетіння квітів на “тенеріфе”
В даному варіанті рамка тенеріфе – саморобна, довжина сторони близько 10 см. Використано по 19 цвяхів на кожній планці.
#1
#2
#3
#4
#5
#6
#7
#8
#9
#10
#11
#12
#13
#14
#15
#16
#17
#18
#19
#20
#21
#22
#23
#24
#25
#26
#27
#28
#29
#30
#31
Вироби в техніці “тенеріфе”
#1
#2
#3
#4
#5
#6
#7
#8
#9
#10
#11
#12
#13
#14
#15
#16
#17
#18
#19
#20
#21
#22
#23