Дерев'яна мозаїка: інтарсія по дереву

Інтарсія по дереву — фігурне зображення, візерунки із дерев’яних пластин, різних за текстурою, кольором. Інтарсія виконується так, як і інкрустація.

Особливості інтарсії

При інтарсії окремі дерев’яні пластинки, що становлять візерунок, щільно підганяють по розмірах, склеюють і вкладають у масив предмета, що прикрашається, де різальним інструментом заздалегідь роблять поглиблення, рівні товщині набору. Лицьову сторону пластинок ретельно згладжують та полірують. Нижню поверхню залишають шорсткою для кращого зчеплення з основою. При інтарсії як тло для мозаїчних прикрас виступає масив деревини виробу.

Пік розквіту інтарсії досяг у епоху Відродження в Італії. Тільки у Флоренції у середині ХV ст. працювало понад 80 майстерень. Мозаїкою прикрашали в основному церковні меблі та начиння. Для прикрашання використовували геометричні та рослинні орнаменти. Для фону застосовувалися темні породи деревини, для малюнка світлі, і навпаки.

Зародилася інтарсія у стародавньому Єгипті, де деревину з гарною текстурою та яскравим кольором стали застосовувати для інкрустації дерев’яних виробів поряд зі слоновою кісткою, металом, перламутром, камінням.

Стародавні греки, щоб змінити колір деревини, просочували її олією, галуном, кип’ятили у фарбі. Виготовляли з кипарису, кедра. Оздоблювали їх орнаментами рослинних форм, застосовуючи самшит, клен, залізне дерево, кизил.

З розвитком майстерності орнаментальні композиції ускладнились. Стали з’являтися багатокутні перспективні зображення міських вулиць, сцен із повсякденного життя, історичних подій. При виготовленні сюжетних наборів стали використовувати гравіювання, витравлення, випал деревини. З Італії інтарсія проникла до Франції, Німеччини та інших країн Центральної Європи.

Приклади інтарсії по дереву

#1

#2

#3

#4

#5

#6

#7

#8

#9

#10

#11

#12

#13

#14

#15

#16

#17

#18

#19

#20

#21

#22

#23

#24

#25

#26

#27

#28

#29

#30

#31

#32

Джерело

Зберегти в Pinterest