На відміну від сучасності, багато століть тому голки вважалися розкішшю. Тому постала потреба в їх безпечному та дбайливому зберіганні. Першими хранительками голок та шпильок були контейнери зі срібла та слонової кістки.
Приблизно в XVI столітті їх почали набивати вовною та обтягувати різнокольоровими тканинами. Потім з’являються подушечки-голківниці до срібних або дерев’яних підставок. Для оббивки голкових подушечок використовують дорогі тканини – оксамит, шовк, атлас. У XIX столітті голки стають переважно декоративним елементом у формі чарки для яєць, кошика, черевичка.
Найкрасивішими ж із старовинних голківниць, на наш погляд, залишаються фарфорові статуетки, у різних країнах їх називають по-різному: half doll, demi figurine, teepuppe…
Ці голківниці складаються з двох половинок — верхньої порцелянової частини та нижньої текстильної, в яку і вколювалися голки та шпильки. Розмір виробів невеликий: верхня частина не перевищує 10 см. Найчастіше такі фарфорові фігурки виконані у вигляді прекрасних дам.
#1
#2
#3
#4
#5
#6
#7
#8
#9
#10
#11
#12
#13
#14
#15
#16
#17
#18
#19
